Я – вчитель. Я – просто людина. Я – педагог і особистість. Ми постійно вчимося, розвиваємося і самовдосконалюємося.

       Мрія кожного педагога – виростити своїх учнів, дітей, вихованців справжніми людьми. У наші теперішні складні дні, коли здається, що світ навколо нас заливають ріки гніву, ненависті, заздрощів та сліз безсилля, на своїх уроках хочеться донести до дітей знання, розуміння, підтримку і людяність.

       На сучасному етапі розвитку нашого суспільства особливе значення має виховання громадянина-патріота, високоморальної особистості та відродження духовності. Моє завдання у вихованні громадянина-патріота полягає у методичному впливі на дітей з метою розвитку в них духовної, емоційно-моральної й освіченої особистості. Засобом для реалізації цього завдання є, з одного боку, організація відповідних умов на уроках і в позаурочний час, а з іншого – особистий приклад. Змалку батьки виховували мене у любові до рідної пісні, звичаїв і традицій мого народу. Продовжити усе це я мрію і в своїх дітях, вихованцях. Кожного дня, прокидаючись вранці, я згадую посмішки своїх учнів, їх зацікавлені очі і хочу швидше почути їх голоси.

        Я вважаю, що вчитель – це моя стежина в житті. Тільки в цій роботі я бачу себе і не уявляю, як можна жити без ясних дитячих очей, лагідних усмішок, без радощів перших успіхів. Це – моє покликання.