План-конспект уроку на тему : «Пісня живе серед нас»

Мета. Ознайомити учнів з особливостями українських народних побутових пісень, розглянути розмаїття народних побутових пісень, ознайомитися з жанром варіації на прикладі творів композитора Л. ван Бетховена.

Розвивати вміння учнів виконувати народні пісні, розрізняти на слух засоби музичної виразності та впізнавати зміну основної теми у варіаціях, вміння надавати характеристику засобам виразності побутових пісень, порівнювати вокальні та інструментальні твори, що написані на основі народних пісень.

Виховувати інтерес до української народної пісні та класичних творів, що написані на основі народних пісень.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет Л. ван Бетховена.

Основні поняття для засвоєння: побутові пісні та їхнє розмаїття, особливості виконання та тематика, варіації.

Твори, що вивчаються на уроці:

• Українська народна пісня «їхав козак за Дунай» у виконанні хорової капели (а капела) та народного оркестру.
• Л. ван Бетховен. Варіації на тему «їхав козак за Дунай». , Обробка пісні для голосу в супроводі фортепіано, скрипки та віолончелі, обробка пісні для фортепіано і флейти в  збірнику «Варіації на російську тему».
• Українська народна пісня «їхав козак за Дунай» — розучування.

Хід уроку

1. Вхід під музику української народної пісні «їхав козак за Дунай». Організаційний момент.

Музичне вітання

Як ви гадаєте, діти, як називаються пісні, де люди передавали думки і почуття, радощі і негаразди, пісні, які складав народ і передаються з покоління в покоління, і стали величезним скарбом нашого народу.

І ось епіграфом нашого уроку будуть слова відомого українського драматурга і письменника О. Довженка «Народна пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава».

Ми повинні берегти той скарб.

І тому тема нашого уроку присвячена українській народній пісні.

2. Бесіда про особливості побутових пісень.

Надзвичайним скарбом нашого народу завжди була пісня. Українці співали в будень і в свято, в рідному домі та на чужині, виливали свою радість і тугу. Пісні про родинне життя і побут, прагнення народу до волі та пошуки кращої долі становлять окремий пласт народної творчості і називаються побутовими. Побутові пісні надзвичайно різноманітні за тематикою, сюжетами та мотивами.

Виникнення козацьких пісень пов'язане з історією козацтва. В них оспівуються козацькі походи, туга за рідними і батьківщиною, сутички з ворогами й нелегка доля в полоні.

Кріпацькі пісні зображають тяжке підневільне життя селян.

Ліричні пісні розповідають про кохання, біль розлуки, щастя материнства і біль сирітства, сімейну злагоду та незгоду.

У жартівливих піснях особисті почуття, сімейні проблеми або життєві історії змальовуються з доброзичливим гумором.

Колискові пісні передають прагнення матері бачити свою дитину здоровою, щасливою, розумною, доброю і працьовитою.

Дитячі пісні — це різноманітні забавляли, заклички, дражнилки, лічилки тощо.

У побутових піснях мелодія, як правило, нескладна, часто повторюються фрази або окремі слова, приспів іноді відсутній. Розповідь ведеться від головного героя або декількох осіб.

Музичний словничок

Побутові пісні — це пісні, в яких відображено почуття, переживання та думки людини, пов'язані з її особистим життям та життям усього народу. Виділяють пісні: козацькі, дитячі, колискові, ліричні, танцювальні, жартівливі, весільні, кріпацькі та інші.

3. Історія про пісню.

Доля відомої української пісні «їхав козак за Дунай» має цікаву, майже трьохсотлітню історію. Українці співали її ще в середині XVIII століття, а невдовзі вона набула популярності й у Західній Європі.

Якось німецький композитор Л. ван Бетховен почув цей мотив у Відні. Так народився твір — варіації на тему пісні «їхав козак за Дунай». Композитор кілька разів опрацьовував мелодію і створив обробки для голосу в супроводі фортепіано, скрипки та віолончелі й обробку для фортепіано і флейти, що увійшли в збірник «Варіації на російську тему». Згодом пісня долинула до Італії і залишилася там у творі італійського композитора Томмазо Траетта. Учень В. Моцар¬та — композитор Й. Гуммельта німецький композитор Й. Шнайдер теж написали обробки цієї пісні для інструментів і хору.

Слова популярного пісенного твору переклали французькою, чеською, англійською мовами; він навіть подолав відстань через океан і опинився в Америці.

Яким же чином ноти пісні «їхав козак за Дунай» потрапили до рук європейських композиторів та хто насправді її автор?

Науковці з'ясували, що створив пісню Семен Климовський — козак Харківського полку. Отож авторська пісня, написана три століття тому, стала не тільки українською народною, а й підкорила увесь світ. Так народна пісня поєднала народну творчість і професійну музику.

Музичний словничок

Капела — великий висококваліфікований хоровий колектив, здатний виконувати музику для хору з інструментальним супроводом або без нього.

4.      Поспівка «Осінь». Вправи для розвитку музичного слуху та голосу

5.      Розучування пісні. Українська народна пісня «їхав козак за Дунай».

 Знайомство зі змістом пісні. Усвідомлення змісту і характеру твору, виявлення характеру мелодії, руху мелодії та ритмічних особливостей. Розучування пісні по фразах.

6.      Музичне сприймання. Українська народна пісня «їхав козак за Дунай» у виконанні хорової капели (а капела) та народного оркестру.

Л. ван Бетховен. Варіації на тему «їхав козак за Дунай».  Обробка пісні для голосу в супроводі фортепіано, скрипки та віолончелі, обробка пісні для фортепіано і флейти в збірнику «Варіації на російську тему».

7.      Аналіз твору мистецтва.

• Опишіть свої враження від прослуханих творів.
• Як змінилась українська пісня у творі Л. ван Бетховена?
• Які засоби виразності використав композитор у своїх варіаціях? Охарактеризуйте їх.
• Пригадайте, які твори Бетховена ви слухали раніше.
• Як пов'язана між собою професійна та народна музика?

8.      Відомості про композитора.

Людвіг ван Бетховен — видатний німецький композитор, творам якого властиві ясність і чіткість побудови, сила, неймовірне відчуття гармонії зі світом та утвердження життя. Він написав 9 симфоній, 11 увертюр, 5 концертів для фортепіано, сонати, балет, оперу «Фіделіо», чимало пісень та інші інструментальні й вокальні твори.

Про твори композитора. У творчості Л. ван Бетховена простежуються мотиви й інших українських пісень. Андрій Розумовський — син останнього українського гетьмана — навіть замовив композитору три квартети. У першому з них Бетховен використав мелодію української народної пісні «Ой надворі метелиця», в другому і третьому — варіації на тему пісні «Від Києва до Лубен». Зацікавився композитор і українським танцем «Козачок», мелодію якого використав одразу в двох сонатах. А в славетній Дев'ятій симфонії звучать мотиви козацьких пісень.

9.    Виконання творчого завдання.

Спробуйте самостійно виконати ритмічний супровід до пісні «їхав козак за Дунай». Оберіть для цього улюблений ударний музичний інструмент.

Намагайтеся створити різні варіації до кожного куплету, імпровізуйте!

Згадаємо ж давайте у цю мить,

Що українці — це народ співучий

— Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край квітучий!

10.    Виконання творчого завдання.

Доберіть до кожної запропонованої ілюстрації або репродукції картини побутову пісню, яка зможе озвучувати їх. Показ репродукцій картин, на яких зображено сюжет відомих українських побутових пісень.

11.    Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Пригадайте, які пісні вважаються побутовими. Які їхні різновиди ви пам'ятаєте?
• Які побутові пісні ви знаєте?
• Для яких музичних інструментів композитор Л. ван Бетховен написав варіації на тему української народної пісні «їхав козак за Дунай»?
• Що таке капела? Розкажіть про її склад.

12.    Домашнє завдання.

Які пісні люблять співати у вашій родині? Виконайте одну з них разом з батьками та запишіть свій спів на диктофон. Розкажіть, які телепередачі або рекламні ролики з виконанням народних пісень вам особливо запам'яталися.

13. Вихід з класу під українську народну пісню «їхав козак за Дунай».